Словник української мови в 11 томах

анормально

АНОРМА́ЛЬНО, книжн. Присл. до анорма́льний.

— Годі нам говорити на різних мовах. Це анормальне, що кримський татарин погано розуміє, що пише казанський, а письменника з Тифліса не всі можуть читати в Оренбурзі або в Баку (Коцюб., II, 1955, 139).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. анормально — анорма́льно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. анормально — Присл. до анормальний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. анормально — АНОРМА́ЛЬНО. Присл. до анорма́льний. У хворого був анормально низький вміст глюкози у крові (із журн.); // у знач. пред. Глумитися над світлою пам'яттю захисників Вітчизни – анормально і аморально (з газ.).  Словник української мови у 20 томах