Словник української мови в 11 томах

антиморальний

АНТИМОРА́ЛЬНИЙ, а, е. Який суперечить принципам моралі, ворожий їй.

В новелах "У св. Івана" (1890) і "За готар" (1902) Кобилянська показала експлуататорську, антиморальну суть релігії, церкви, монастирів (Іст. укр. літ.. І, 1954, 714).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. антиморальний — антимора́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. антиморальний — -а, -е. Який суперечить принципам моралі, ворожий їй.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. антиморальний — АНТИМОРА́ЛЬНИЙ, а, е. Який суперечить принципам моралі, ворожий їй. Мораль і духовність суспільства відігравали і відіграють важливу роль у розвитку цивілізації, накладаючи мораторій на небезпечні, антиморальні експерименти (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. антиморальний — Антимора́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)