Словник української мови в 11 томах

антитіла

АНТИТІЛА́, і́л, мн. (одн. антиті́ло, а, с.), біох. Речовини, що утворюються в організмі внаслідок введення в нього сторонніх білків, бактерій та ін.

Чудова здатність крові людей, що перенесли інфекційне захворювання, утворювати згубні для мікробів або вірусів речовини — антитіла — відома давно і широко застосовується у медичній практиці (Наука.., 11, 1963, 50).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. антитіла — -іл, мн. (одн. антитіло, -а, с.), біох. Речовини, що утворюються в організмі внаслідок уведення в нього сторонніх білків, бактерій та ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. антитіла — АНТИТІЛА́, ті́л, мн. (одн. антиті́ло, а, с.), біохім. Речовини, що утворюються як відповідь на проникнення в організм людини або тварини антигенів і зменшують їх хвороботворну дію.  Словник української мови у 20 томах
  3. антитіла — див. імуноглобуліни  Універсальний словник-енциклопедія