антресолі
АНТРЕСО́ЛІ, ей, мн. (одн. антресо́ль, і, ж.).
1. Верхній низький півповерх будинку.
За дверима знайомо зарипіли сходи. Хтось підіймався на антресолі (Рибак, Опов., 1949, 165);
Сиза хмарка диму попливла по кімнаті, до невисокої стелі антресолей (Ільч., Серце жде, 1939, 114).
2. Рід балкона у високому приміщенні.
3. розм. Дощатий настил під стелею для зберігання речей.
Микола відшукав на атресолі свої інструменти (Збан., Курил. о-ви, 1963, 204);
Іноді там, де це можливо, замість окремої комори для речей влаштовують вбудовану шафу або антресолі, що заміняє комору (Жилий буд. колгоспника, 1956, 97).
Словник української мови (СУМ-11)