аніякісінький
АНІЯКІ́СІНЬКИЙ, а, е, займ. запереч., розм. Варіант займенника ніякісінький, вживаний для підсилення.
У.. книжці "Серед степів" цензура не зробила аніякісінької заборони (Мирний, V, 1955, 410);
Тирада була довга. Але Івась не звернув аніякісінької уваги на неї, хоча й вислухав до кінця (Л. Янов., I, 1959, 411).
Словник української мови (СУМ-11)