апельсин
АПЕЛЬСИ́Н, а, ч.
1. Вічнозелене плодове цитрусове дерево, яке росте на півдні.
До цитрусових належать вічнозелені дерева та кущі тропічного і субтропічного клімату — лимони, апельсини, мандарини (Колг. енц., II, 1956, 691).
2. Запашний, соковитий плід цього дерева жовтогарячого кольору.
Далі мама йде на місто по вино, апельсини (Л. Укр., V, 1956, 38);
Ось апельсини, лимони в підвалі, жовті, пахущі (Тесл., Вибр., 1950, 168);
Острів’яни виявляють морякам свою приязнь і гостинність, запрошують в свої оселі, частують кокосовими горіхами й апельсинами (Довж., II, 1959, 244).
Словник української мови (СУМ-11)