Словник української мови в 11 томах

аполітичний

АПОЛІТИ́ЧНИЙ, а, е. Який стоїть осторонь або ухиляється від участі в суспільно-політичному житті.

Наші журнали, наукові чи художні, не можуть бути аполітичні (Рад. Укр., 27.VIII 1946, 1);

Преображенський — позапартійний і сугубо вузький "спец", може навіть і зовсім аполітичний (Ле, Міжгір’я, 1953, 166).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. аполітичний — аполіти́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. аполітичний — -а, -е. Який стоїть осторонь суспільно-політичного життя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. аполітичний — АПОЛІТИ́ЧНИЙ, а, е. Який стоїть осторонь або ухиляється від участі в суспільно-політичному житті. Преображенський – позапартійний і сугубо вузький “спец”, може, навіть і зовсім аполітичний (Іван Ле); Аполітична література.  Словник української мови у 20 томах
  4. аполітичний — Аполіти́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)