арапник
АРА́ПНИК, а, ч. Довгий ремінний канчук для мисливських собак.
Так частенько вичитував Олексій Іванович своїм кріпакам, додаючи до того ще більше снаги черкеським арапником (Мирний, IV, 1955, 220);
Він копилив верхню губу і грав арапником (Рибак, На світанку, 1940, 210).
Словник української мови (СУМ-11)