АРГУМЕНТУВА́ННЯ, я, с., книжн. Дія за знач. аргументува́ти.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
аргументування —
аргументува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
аргументування —
АРГУМЕНТУВАННЯ – АРГУМЕНТАЦІЯ Аргументування. Наведення аргументів, доказів, обгрунтування чогось: достатнє аргументування висунутих положень. Аргументація, -ї, ор. -єю. Те саме, що й аргументування, а також сукупність аргументів: незаперечна аргументація, полемічна аргументація в творах.
Літературне слововживання
аргументування —
-я, с. Дія за знач. аргументувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
аргументування —
АРГУМЕНТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. аргументува́ти. При використанні аналогії права необхідно зазначати, якими засадами і змістом цивільного законодавства суд керується, оскільки без такого детального аргументування рішення суду вважається необґрунтованим (з мови документів).
Словник української мови у 20 томах