армований
АРМО́ВАНИЙ, а, е, техн. Дієпр. пас. мин. ч. до армува́ти.
Досліди показали, що коли в пази, вирізані в дерев’яних брусах, покласти сталеві прутики, а потім покрити їх спеціальними смолами, то армований таким способом брус може витримати велике додаткове навантаження (Колг. Укр., 10, 1960, 46);
// У знач. прикм.
З нього [скла] можна робити такі армовані деталі, як перемички, східці та ін. (Рад. Укр., 27. III 1957, 3).
Словник української мови (СУМ-11)