арніковий

А́РНІКОВИЙ, а, е. Прикм. до а́рніка;

// Вигот. з арніки.

Його жінка ніколи не одмовляла хорим в порошках хіни.. і арніковій примочці… (Коцюб., II, 1955, 57).

Значення в інших словниках

1. арніковий — а́рніковий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. арніковий — -а, -е. Прикм. до арніка. || Вигот. з арніки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. арніковий — А́РНІКОВИЙ, а, е. Прикм. до а́рніка; // Вигот. з арніки. Його жінка ніколи не одмовляла хорим в порошках хіни .. і арніковій примочці... (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах