Словник української мови в 11 томах

асимілюючий

АСИМІЛЮ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до асимілюва́ти.

Зменшення асимілюючої поверхні листя внаслідок пошкодження шкідниками і хворобами.. негативно впливає на вміст жиру в насінні (Ол. та ефір. культ., 1956, 9).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. асимілюючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до асимілювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови