Словник української мови в 11 томах

астролог

АСТРО́ЛОГ, а, ч. Людина, що займається астрологією; ворожбит на зорях.

В середні віки при дворах феодалів і королів тримали спеціальних людей — астрологів, що вгадували майбутнє по розташуванню зірок на небі (Наука.., 8, 1959, 46);

Казали, що він складає гороскопи краще за всіх європейських астрологів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 275).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. астролог — астро́лог іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. астролог — Звіздар, ворожбит на зорях, зорезнавець; пор. ВОРОЖБИТ.  Словник синонімів Караванського
  3. астролог — Зоревіщун, зарегадалка  Словник чужослів Павло Штепа
  4. астролог — -а, ч. Людина, що займається астрологією; ворожбит на зорях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. астролог — АСТРО́ЛОГ, а, ч. Людина, що займається астрологією, астрологічним пророкуванням. Казали, що він складає гороскопи краще за всіх європейських астрологів (З.  Словник української мови у 20 томах
  6. астролог — див. чародій  Словник синонімів Вусика
  7. астролог — АСТРО́ЛОГ (той, хто вгадує майбутнє за розташуванням і рухом небесних тіл), ПЛАНЕ́ТНИК заст. Казали, що він складає гороскопи краще за всіх європейських астрологів (З. Тулуб); — Буде планетником, що знатиме не тільки те, що було, що є, а й що буде (П. Колесник).  Словник синонімів української мови
  8. астролог — Астро́лог, -га, -ло́же! -ло́ги, -гів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)