Словник української мови в 11 томах

астронавт

АСТРОНА́ВТ, а, ч.

1. Фахівець з астронавтики.

2. рідко. Те саме, що космона́вт.

Вплив перевантаження, викликаний силою тяги ракетного двигуна, і повинен відчувати астронавт у кабіні ракети (Веч. Київ, 13. IV 1961, 2).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. астронавт — астрона́вт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. астронавт — Космонавт, зореплавець.  Словник синонімів Караванського
  3. астронавт — Зорелітун, див. космонавт, стратонавт  Словник чужослів Павло Штепа
  4. астронавт — -а, ч. 1》 Фахівець з астронавтики. 2》 рідко. Те саме, що космонавт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. астронавт — АСТРОНА́ВТ, а, ч. 1. Фахівець із астронавтики. І після тебе прийдуть, житимуть на цій Зачіплянці люди іншого складу, інших професій, кібернетики які-небудь, астронавти... (О. Гончар). 2. Космонавт (у США та деяких інших країнах).  Словник української мови у 20 томах
  6. астронавт — астрона́вт (від астро... і ...навт) те саме, що й космонавт. Термін «астронавт» вживають у США та деяких інших країнах.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. астронавт — КОСМОНА́ВТ, АСТРОНА́ВТ рідше, ЗОРЕПЛА́ВЕЦЬ поет. І космонавт, і жайворон згори Милуються ранкової пори Безмежжям молодого оксамиту (В. Бичко); Відчуття від першого поцілунку можна зрівняти хіба що з захватом першого астронавта, який ступив на Місяць (П.  Словник синонімів української мови