багатолюдний
БАГАТОЛЮ́ДНИЙ, а, е.
1. Який складається з великої кількості людей.
Торг на Подолі кипів, шумів, вирував. Уже здалеку було видно багатолюдний натовп (Скл., Святослав, 1959, 119);
Це були багатолюдні збори більшовиків шахтоуправління (Ле, С. Голубар, 1950, 83);
Багатолюдна демонстрація.
2. Такий, у якому живе багато людей.
Повз гостроверхий багатолюдний будинок, де жили всі вони, сунули юрби біженців (Ів., Таємниця, 1959, 133);
Багатолюдне місто;
// На якому в даний момент перебуває багато людей.
Міські проспекти і майдани Багатолюдні і шумні (Уп., Укр. поема, 1950, 29).
Словник української мови (СУМ-11)