багрянь
БАГРЯ́НЬ, і, ж., поет. Багрянець, багряний колір.
І бригадиру в теплу рань Ходить отут, у чистім полі, Де в сизих росах стерні голі. Де лісу ближнього багрянь (Шлорта, Вибр., 1958, 97);
Ти [Київ] для мене, як пісня крилата Над багрянню прапорів твоїх (Сос., Вірші, 1954, 30).
Словник української мови (СУМ-11)