базар
БАЗА́Р, у, ч.
1. Торгівля (переважно приватна) продуктами харчування або предметами широкого вжитку (часто в певні дні тижня) на площі або в спеціально збудованому приміщенні.
В неділю, в місто на базар Жінки возили свій товар (Нех., Під.. зорею, 1950, 32);
// Місце, де відбувається така торгівля.
Вже їй можна, коли захотіла, і по базару самій походити (Кв.-Осн., II, 1956, 455);
Утоптала стежечку .Через яр, Через гору, серденько. На базар (Шевч., II, 1953, 144);
У менших селах.. можна передбачити невеликі базари площею 0,3 — 0,5 га (Колг. енц., II, 1956, 292);
// Час такої торгівлі.
— У базар то й чоловіка попадеш, бо в базар людей найбільше (Вовчок, І, 1955, 77);
// у знач. присл., кого, перен., розм. Дуже багато.
Базар люду насходилось (Шевч., І, 1951, 305).
2. Організована торгівля спеціальними товарами в певні сезони або періоди найбільшого попиту на них.
Книжковий базар; Шкільний базар.
3. перен., розм. Шум, гам, голосні безладні розмови.
Хата з дітьми — базар (Укр.. присл.., 1955, 127);
А я не люблю, коли на будівельному майданчику базар і смітник (Кучер, Дорога.., 1958, 44).
◊ Пташи́ний база́р — місце на морському березі, де оселюються величезною масою птахи.
Хоча цей скелястий, похмурий, майже без дерев острів і звався пташиним базаром, проте там ніхто нічого не продавав і не купував.. Просто там завжди збиралася величезна кількість різних птахів (Ів., Ліс. казки, 1954, 147).
Словник української мови (СУМ-11)