байський
БА́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до бай.
До революції вчитися могли тільки байські, поміщицькі синки (Ле, Міжгір’я, 1953, 58);
// Належний баєві.
Посеред двору височіла широка шопа, і в затінку її, рятуючись від спеки, спочивали байські коні (А.-Дав., За ширмою, 1963, 24).
Словник української мови (СУМ-11)