бал
БАЛ¹ у, ч. Великий вечір з танцями.
Приїхавши од Турна з балу, Пальонки дома ковтонув (Котл., І, 1952, 226);
За балом бал у генерала. За генеральшею чимала Орда панів і паничів (Шевч., II, 1953, 220);
Був справжній маскарадний бал, дуже людний і парадний (Коцюб., III, 1956, 193);
Правління колгоспу влаштувало для обох бригад колгоспний бал (Шиян, Переможці, 1950, 230).
БАЛ², а, ч.
1. Одиниця виміру сили якого-небудь природного явища (вітру, землетрусу і т. ін.).
З моря дув сильний вітер, не менш як п’ять-шість балів (Смолич, Світанок.., 1956, 138).
2. Виражена цифрою оцінка знань і поведінки учня.
Меншого бала як п’ять ніколи не одержував (Донч., VI, 1957, 581);
Вчився [Валерик] тільки на високі бали (Гончар, Таврія.., 1957, 53);
— А цього року іспиту не витримали? — Ні, витримав. Набрав три п’ятірки і дві четвірки. Двадцять три бали (Собко, Нам спокій.., 1959, 50);
// Цифрова оцінка успіхів у спортивних змаганнях.
На самому фініші динамівці вдалось випередити Ніну на 0,3 бала (В ім’я Вітч., 1954, 26).
Словник української мови (СУМ-11)