балювати

БАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал. Балувати; бенкетувати.

Отоді приходь, Іване, В мене балювати!.. (Рудан., Тв., 1956, 122);

В дворі із паном день у день Балює [староста], бавиться, полює (Фр., X, 1954, 329).

Значення в інших словниках

1. балювати — балюва́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. балювати — Гуляти, БЕНКЕТУВАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. балювати — -юю, -юєш, недок., діал. Балувати; бенкетувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. балювати — БАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., діал. Балувати; бенкетувати. Отоді приходь, Іване, В мене балювати!.. (С. Руданський); В дворі із паном день у день Балює [староста], бавиться, полює (І.  Словник української мови у 20 томах
5. балювати — Балюва́ти, -лю́ю, -лю́єш, -лю́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. балювати — Балювати, -люю, -єш гл. = балувати 1. Рудан. І. 64, 92. А ти гуляєш, а ти балюєш за чужі нечесні гроші. Левиц. І. 529. Зізвав багато царевичів і почали балювати. Чуб. II. 217.  Словник української мови Грінченка