баляндраси
БАЛЯНДРА́СИ, ів, мн., розм. Пусті, веселі розповіді, розмови про щось незначне, несерйозне.
Хазяйка кишки порве од її баляндрасів (Кв.-Осн., II, 1956, 290);
В вагоні через дверці два купе.. Сміх, жарти, баляндраси… (Фр., XI, 1952, 248);
Навіть дідок-чабан, покинувши баляндраси, журно хитав головою (Баш, На землі.., 1957, 10).
◊ Баляндра́си точи́ти (пра́вити, нести́ і т. ін.) — весело розмовляти, розповідати про щось незначне, несерйозне.
І молодиці-цокотухи Тут баляндраси понесли (Котл., І, 1952, 74);
Далі Максим уже орудував бесідою: точив баляси та баляндраси (Мирний, II, 1954, 115).
Словник української мови (СУМ-11)