бандероль
БАНДЕРО́ЛЬ, і, ж.
1. Паперова обгортка або відкритий конверт, в яких пересилаються поштою книги, журнали, ділові папери і т. ін.
Купою викладена ранкова пошта; тут головно медичні журнали; серед них чимало в іноземних бандеролях (Вол., Місячне срібло, 1961, 49).
2. Поштове відправлення в такій обгортці.
"Лист" і "Хвала життю" висилаю рівночасно бандероллю (Коцюб., III, 1956, 459);
Шістдесят листів, шість бандеролей і чотири закордонних, о! (Довж., Зач. Десна, 1957, 192).
Словник української мови (СУМ-11)