баталер
БАТАЛЕ́Р, а, ч. У морському флоті — особа старшинського командного складу, обов’язком якої є харчове й речове постачання.
Він [адмірал] ясно уявив собі бойовий двотрубний корабель, на якому служив боцманом, а Остап Богучар — баталером (Кучер, Чорноморці, 1956, 22).
Словник української мови (СУМ-11)