батальйонний
БАТАЛЬЙО́ННИЙ, а, е. Прикм. до батальйо́н 1.
Час від часу по той бік річки в чорній глибині протилежного берега звивались ракети, лунала коротка перестрілка — то батальйонні автоматники, форсувавши, річку.., вели десь розвідку боєм (Гончар, III, 1959, 309);
В третьому кутку [камери] — щось схоже на похідний батальйонний лазарет в умовах повного оточення (Збан., Єдина, 1959, 117);
// у знач. ім. батальйо́нний, ного, ч. Командир батальйону.
Батальйонний весь час викликає нас на інструктаж (Кучер, Чорноморці, 1956, 136).
Словник української мови (СУМ-11)