батир

БАТИ́Р, я́, ч. У деяких східних народів — герой, хоробра людина.

Скачуть на конях крилатих батирі в пісках (Перв., З глибин, 1956, 19).

Значення в інших словниках

1. батир — бати́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. батир — -я, ч. У деяких східних народів – герой, хоробра людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. батир — БАТИ́Р, я́, ч. У деяких східних народів – герой, хоробра людина. Але тут раптом щось швидко заговорив молоденький схудлий батир (В. Малик); Скачуть на конях крилатих батирі в пісках (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах