бацнути

БА́ЦНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до ба́цати.

Юрко хотів звестись тихенько на ноги і несподівано бацнув головою об якусь біду (Козл., Ю. Крук, 1957, 68).

Значення в інших словниках

1. бацнути — ба́цнути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. бацнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до бацати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бацнути — БА́ЦНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до ба́цати. Хочеться бацнуть кулаком і плюнуть (В. Винниченко); Юрко хотів звестись тихенько на ноги і несподівано бацнув головою об якусь біду (П. Козланюк).  Словник української мови у 20 томах
4. бацнути — див. вдарити  Словник синонімів Вусика
5. бацнути — УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) у що, по чому, об що, чим (зробити удар по якомусь предмету, по чому-небудь), БА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм., БЕБЕ́ХНУТИ підсил. розм., БУ́ХНУТИ розм., БА́ЦНУТИ розм., ГА́КНУТИ розм.; ГА́ХНУТИ підсил. розм., ЖА́ХНУТИ підсил.  Словник синонімів української мови