Словник української мови в 11 томах

безвиглядно

БЕЗВИГЛЯ́ДНО, безос. присудк. сл., зах. Про стан безперспективності, безнадії.

Мені так тяжко на душі! так сумно… так безвиглядно якось (Коб., II, 1956, 344).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. безвиглядно — безвигля́дно прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
  2. безвиглядно — безос. присудк. сл., зах. Про стан безперспективності, безнадії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безвиглядно — БЕЗВИГЛЯ́ДНО, безос. пред., зах. Про стан безперспективності, безнадії. Мені так тяжко на душі! так сумно... так безвиглядно якось (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах