безгосподарно
БЕЗГОСПОДА́РНО. Присл. до безгоспода́рний 1.
Тепер, звичайно, він розумів, оскільки то було по-юнацькому поспішно, може, й безгосподарно, зате мудро (Ле, Наливайко, 1957, 26).
Словник української мови (СУМ-11)БЕЗГОСПОДА́РНО. Присл. до безгоспода́рний 1.
Тепер, звичайно, він розумів, оскільки то було по-юнацькому поспішно, може, й безгосподарно, зате мудро (Ле, Наливайко, 1957, 26).
Словник української мови (СУМ-11)