безжурність

БЕЗЖУ́РНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. безжу́рний.

В очах не було дівочої легкодумної безжурності (Л. Укр., III, 1952, 664);

Анатоль понуро слухав: співрозмовникова легковажність, його сентенції і безжурність —дратували (Кач., II, 1958, 308).

Значення в інших словниках

1. безжурність — безжу́рність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. безжурність — -ності, ж. Властивість і стан за знач. безжурний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безжурність — БЕЗЖУ́РНІСТЬ, ності, ж. Властивість і стан за знач. безжу́рний. В очах не було дівочої легкодумної безжурності (Леся Українка); Анатоль понуро слухав: співрозмовникова легковажність, його сентенції і безжурність дратували (Я.  Словник української мови у 20 томах
4. безжурність — Безжу́рність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)