беззглядний
БЕЗЗГЛЯДНИЙ, а, е, зах. Рішучий, зважливий.
Все її почуття для нього, що колись робило її сильною, відважною, беззглядною, зібралось в одно-одніське могутнє почування (Ольга Кобилянська, II, 1956, 251).
Словник української мови (СУМ-11)