безкультур’я

БЕЗКУЛЬТУ́Р’Я, я, с. Брак культури; культурна відсталість.

Їй [молоді] важко уявити собі колишнє безправ’я робочої людини, безкультур’я, безробіття, злидні трудящих мас (Рад. Укр., 3.VIІ 1957, 1);

Загоруйко воював не тільки з картярством, а й з усяким безкультур’ям (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 144).