безпідставність
БЕЗПІДСТА́ВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безпідста́вний.
Погоджуючись на угоду з Данилом, папа тим самим визнавав безпідставність зазіхань угорських баронів на руські землі (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 579).
Словник української мови (СУМ-11)