безслізний
БЕЗСЛІ́ЗНИЙ, а, е. Без сліз.
Виймала [мати] Василеві сорочки, кожну сорочку тулила вона до лиця, до сухих, безслізних очей (Н.-Лев., І, 1956, 90);
// перен. Не зрошений сльозами.
Яка ясна звитяжців путь безслізна, у ній злились народів всіх путі! (Сос., Солов. далі, 1957, 13).
Словник української мови (СУМ-11)