безстрашшя
БЕЗСТРА́ШШЯ, я, с. Те саме, що безстра́шність.
В пориві безстрашшя, з гранатами в руках кидались з окопів бійці.. на танки (Гончар, Таврія.., 1957, 660);
Сміливістю, хоробрістю, відвагою, безстрашшям руського війська був знаменитий руський бій (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 337).
Словник української мови (СУМ-11)