Словник української мови в 11 томах

безтолковщина

БЕЗТОЛКО́ВЩИНА, и, ж., розм., рідко. Що-небудь безтолкове, безладне, неясне; безладдя.

Він [В. І. Ленін] глибоко ненавидів непотрібну засідательську метушню, безтолковщину (Біогр. Леніна, 1955, 253).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. безтолковщина — -и, ж., розм., рідко. Що-небудь безтолкове, безладне, неясне; безладдя.  Великий тлумачний словник сучасної мови