безхлібний
БЕЗХЛІ́БНИЙ, а, е. Який не родить хліба.
Безхлібні степи;
// Який не має хліба.
То з чого ж будуть жити ті тисячі безхлібних та незарібних людей тут в Бориславі..? (Фр., V, 1951, 357);
// Без хліба.
Тоді доводилося переживати скрутні безхлібні дні (Стельмах, Хліб.., 1959, 131).
Словник української мови (СУМ-11)