безчинно

БЕЗЧИ́ННО, заст. Присл. до безчи́нний.

Я не складу безчинно рук На грудях спорожнілих. Люблю роботи грім і грюк І кров живу у жилах (Рильський, II, 1956, 199).

Значення в інших словниках

1. безчинно — безчи́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безчинно — Присл. до безчинний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безчинно — БЕЗЧИ́ННО, заст. Присл. до безчи́нний. Я не складу безчинно рук На грудях спорожнілих. Люблю роботи грім і грюк І кров живу у жилах (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах