безчинство

БЕЗЧИ́НСТВО, а, с. Порушення порядку, пристойності; бешкет, колотнеча.

— Чи не відаєте, люди, — котилося від хати до хати, — що то за безчинство чинять.. на плаці? (Скл., Карпати, II, 1954, 6);

Реквізиції, безчинства, грабунки — було гірко й прикро йому це слухати (Гончар, Таврія.., 1957, 581).

Значення в інших словниках

1. безчинство — безчи́нство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. безчинство — -а, с. Порушення порядку, пристойності; бешкет, колотнеча.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безчинство — БЕЗЧИ́НСТВО, а, с. Порушення порядку, пристойності; бешкет, колотнеча. – Чи не відаєте, люди, – котилося від хати до хати, – що то за безчинство чинять .. на плаці? (С. Скляренко); Реквізиції, безчинства, грабунки – було гірко й прикро йому це слухати (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
4. безчинство — див. сваволя  Словник синонімів Вусика
5. безчинство — БЕ́ШКЕТ (грубе порушення загальноприйнятих норм моралі й поведінки із застосуванням утисків, насильства), БЕЗЧИ́НСТВО, РОЗБІ́Й підсил. розм.; НАСИ́ЛЬСТВО, НАСИ́ЛЛЯ, СИ́ЛА (застосування фізичної сили). Що це за бешкет і розбій?...  Словник синонімів української мови