бенгальський
БЕНГА́ЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до бенга́льці і Бенгалія.
∆ Бенга́льський вого́нь, техн. —барвисте яскраве полум’я, що виникає під час горіння особливих хімічних сумішей (бертолетової солі, сірки, деревного вугілля і т. ін.).
Того вечора співатимуть в садку тірольці.., а в кінці всього будуть запалені бенгальські вогні (Н.-Лев., І, 1956, 435);
В глибині саду закрутилось ракетне колесо, обсипаючи пелюстки квітів іскрами бенгальських вогнів (Трубл., II, 1955, 18).
Словник української мови (СУМ-11)