бендюжник —
бендю́жник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
бендюжник —
див. биндюжник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бендюжник —
БЕНДЮ́ЖНИК див. биндю́жник.
Словник української мови у 20 томах
бендюжник —
ВІЗНИ́К (людина, яка править кіньми звичайно у найманій підводі, найманому екіпажі), КУ́ЧЕР, ПОГО́НИЧ, ЛОМОВИ́К (той, хто перевозить важкі вантажі); БИНДЮ́ЖНИК (БЕНДЮ́ЖНИК) розм. (той, хто перевозить вантажі на биндюгах); ХУ́РЩИК розм., ВІЗНИ́ЦЯ заст.
Словник синонімів української мови
бендюжник —
Бендюжник, -ка м. Ломовикъ, ломовой извозчикъ. Херс.
Словник української мови Грінченка