бенуар
БЕНУА́Р, а, ч. Нижній ярус лож за партером у театрі.
Ложі бенуара, бельетажа й ярусів червоніють оксамитом і сяють електрикою (Ю. Янов., II, 1958, 19);
Ми сиділи в бенуарі, близько до сцени (Моє життя в мист., 1955, 24).
Словник української мови (СУМ-11)