березівка
БЕРЕ́ЗІВКА, и, ж. Горілка, настояна на молодих беревових листочках або бруньках.
[Xрапко:] Ходімо лишень до хати, — у мене березівка є (Мирний, V, 1955, 158);
— Щастя, що тільки вирвано шматок м’яса, а сам хоч цілий зостався.. Залий березівкою [рану] (Кос., Новели, 1962, 60).
Словник української мови (СУМ-11)