бетоняр
БЕТОНЯ́Р, а́, ч. Майстер, що здійснює бетонування.
На будові — на Дніпрі — Стрілись два богатирі. Не із пісні, не із казки, А з життя — бетонярі (Бичко, Сійся.., 1959, 107);
Прийдуть сюди бригади бетонярів і укладуть сотні тисяч тонн залізобетону (Жур., Опов., 1956, 121).
Словник української мови (СУМ-11)