бистренький

БИСТРЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до би́стрий.

Ніжечки ж наші бистренькії! (Вовчок, І, 1955, 323);

Веселку хвилечка бистренька Гулять на берег принесла (Гл., Вибр., 1957, 325).

Значення в інших словниках

1. бистренький — бистре́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. бистренький — -а, -е. Пестл. до бистрий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бистренький — БИСТРЕ́НЬКИЙ, а, е, розм. Пестл. до би́стрий. Ніжечки ж наші бистренькії! (Марко Вовчок); Веселку хвилечка бистренька Гулять на берег принесла (Л. Глібов); Дунай у народних піснях буває тихий, бистренький, широкий, смутний (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. бистренький — Бистрий, -а, -е 1) Скорый, быстрый, стремительный. Перебреду бистру річку. Мет. 83. Підмила корінь бистра вода. н. п. 2) Проворный. Повибігали якісь панночки куці та бистрії як сороки. МВ. І. 112. І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес.  Словник української мови Грінченка