блакитніти
БЛАКИТНІ́ТИ, і́є, недок.
1. Робитися, ставати блакитним.
Здригалась [Раїса] кожен раз, коли вікна раптом блакитніли од сильної блискавки (Коцюб., І, 1955, 315).
2. рідко. Виднітися, виділятися блакитним кольором.
Дивлюсь — жита колосіють, волошки блакитніють (Барв., Опов.., 1902, 352);
А море радісно й ніжно блакитніє крізь світанкову імлу (Тулуб, Людолови, II, 1957, 145).
Словник української мови (СУМ-11)