близенько
БЛИЗЕ́НЬКО. Присл. до близе́нький.
Пилип підплив близенько до човна (Мирний, І, 1954, 313);
// у знач. присудк. сл.
Сонце низенько, вечір близенько. Вийди до мене, мов серденько! (Укр.. лір. пісні, 1958, 138).
Словник української мови (СУМ-11)