близнята
БЛИЗНЯ́ТА, я́т, мн. (рідко одн. близня́, я́ти, с.).
1. Діти, що одночасно народилися в однієї матері.
Сю ніч будуть в Україні Родиться близнята (Шевч., І, 1951, 302);
Залишає на плем’я маток та баранців, що народилися в числі близнят (Соц. твар., 2, 1956, 62);
*Образно. Краса і думка, дві сестри-близнята. Давно на морі людському пливли (Рильський, II, 1946, 7);
*У порівн. Сосни стояли стрункі, схожі одна на одну, мов близнята (Збан., Над Десною, 1951, 33).
2. перен. Про дуже схожі між собою або з’єднані однакові предмети.
Для того [щоб не перекидалися] зв’язують докупи два або три човни.. Ці два човни-близнята дуже схожі на пару довгелецьких калош, зв’язаних докупи (Н.-Лев., II, 1956, 416).
Словник української мови (СУМ-11)