бомбосховище
БОМБОСХО́ВИЩЕ, а, с. Спеціально обладнаний захисток від авіабомб і артилерійських снарядів.
Деякі з них [людей] лягли під вагонами, інші побігли в бомбосховище (Донч., III, 1956, 452);
Кожен взвод рив для себе бомбосховище (Ткач, Крута хвиля, 1956, 59).
Словник української мови (СУМ-11)