борошно
БО́РОШНО, а, с.
1. Продукт розмелювання хлібного зерна; мука.
Де борошно, там і порошно (Номис, 1864, № 9875);
А було так, що ні дрібка солі, ні пилини борошна… (Мирний, II, 1954, 46);
Виносить мати коржиків із молодого борошна (Мал., І, 1956, 273).
2. Порошок з якої-небудь подрібненої мінеральної або органічної речовини.
Риб’яче борошно виготовляють на рибних промислах, висушуючи і розмелюючи цілі риби або їх відходи (Колг. енц., І, 1956, 614);
Фосфоритне борошно; Кісткове борошно.
Словник української мови (СУМ-11)