бортовий
БОРТОВИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до борт 1, 2;
// Який є на борту.
Петимко виліз з рубки й почав світити бортові ліхтарі (Трубл., II, 1955, 363).
2. Признач. для бортів (у 4 знач.).
Бортова парусина.
Словник української мови (СУМ-11)БОРТОВИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до борт 1, 2;
// Який є на борту.
Петимко виліз з рубки й почав світити бортові ліхтарі (Трубл., II, 1955, 363).
2. Признач. для бортів (у 4 знач.).
Бортова парусина.
Словник української мови (СУМ-11)